– Наталю, крім творчої праці й напруженої роботи в  часописі “Шо”, ти ще й постійно в епіцентрі культурних і літературних подій у столиці, береш участь у різних проектах. Ось нещодавно відновлено видання альманаху “Соты” відомого культуртреґера та поета Дмитра Бурага. Ти– одна з причетних до видання, презентація якого днями відбулася в Києві. Що це за альманах і чим цікаві для українського загалу ваші “Соты”?

– «Соти» – двомовне літературно-художнє видання, для творців якого, як написав у передмові головного редактора Дмитро Бурага, «на чільному місці – зв’язок часів, з його загальнолюдським знаменником світової культури, і софійні символи київської ойкумени Сергія Борисовича Кримського». Отже, відкривається альманах фрагментом бесіди з Філософом Кримським. Далі – нові вірші Василя Герасим’юка (що задає виданню непересічний, високий рівень) і стаття – дослідження молодим поетом Мирославом Лаюком герасим’юкової творчості з ритуально-міфологічної точки зору. Вміщено також чи не останнє інтерв’ю Андрія Тарковського. Цікаво, що режисер наголошує: «Для мене будь-який Таїланд, Непал, Тибет або Китай духовно значно ближчі, ніж Франція, Німеччина, як не дивно, хоча вихований я західною культурою». Надрукована поема Сергія Соловйова – він теж колись мешкав у Києві, та чи бувають «колишні» кияни? Це, власне, зразок перенасиченого метафорами, міфотворчого тексту, що вповні передає складну київську стилістику, християнську глибину якої втілює творчість Дмитра Каратєєва, чиї вірші теж представлені у виданні, як і поезії молодих авторів та харків’янки Ірини Євси – потужного майстра. Є в альманасі й переклади – з французів Мішо й де Шазаля. Розмаїття прози представляють Ігор Лапінський, Олена Мордовіна, Еліна Свенцицька, Сергій Ігнатов, а також художник – автор роману-перформансу Анатоль Галицький, до уривку з твору якого написав передмову мистецтвознавець Дмитро Горбачов. Старовинний жанр застільних бесід відновлюють Дмитро Бураго та Юрій Зморович. Критичний доробок – в статті Тетяни Аїнової про творчість В’ячеслава Рассипаєва, а також у замітках про книги. На обкладинці – невеличка цитата з кожного автора в шестиграннику стільника.

Таким чином, «Соти» охоплюватимуть не тільки «київський текст», а й сприйматимуть і зберігатимуть все гідне уваги. Для українського загалу альманах цікавий широтою погляду на сучасну літературу, а також своєю вірністю традиціям і митцям минулого. Сподіваюсь, художній смак не підведе людей, які входять до його редколегії.

http://maydan.drohobych.net/?p=15902