Видавничий Дім Дмитра Бураго

visotskiyВисоцький А.В.
Синтаксична сфера прислівника в українській літературній мові : монографія / А.В. Висоцький. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – 328 с.

У монографії на засадах функціоналізму цілісно досліджено синтаксичну сферу прислівника української літературної мови.
З’ясовано обсяг прислівника як окремого частиномовного класу, запропоновано ієрархію розрядів і груп у його семантико-граматичній парадигмі, визначено первинні (власне-прислівникові) формально-синтаксичні функції семантико-синтаксичних розрядів і семантичних груп прислівників, установлено параметри використання їх у сфері інших частиномовних класів та у функціональних зонах нечастиномовних класів одиниць, простежено транспозиції одиниць одного семантико-синтаксичного розряду чи певної семантичної групи в інші розряди та групи, комплексно схарактеризовано первинну і вторинні функціональні сфери компаративних і суперлативних прислівників, відзначено особливості функціонування цих дериватів на тлі їхніх вихідних прислівників.   Для мовознавців, викладачів та студентів.   

ЗМІСТ   


ПЕРЕДМОВА    9

РОЗДІЛ 1.    
ПРОБЛЕМА ОБСЯГУ ПРИСЛІВНИКА    
ЯК ОКРЕМОГО ЧАСТИНОМОВНОГО КЛАСУ СЛІВ    
У СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ    13

1.1 Прислівник як самостійна частина мови    
в традиційній граматиці    13
1.2 Статус і місце прислівника в новій класифікації частин   
мови українських граматистів    18
1.3 Проблема обсягу прислівникової лексеми    21
1.3.1 Синтетичні (морфологізовані) та аналітичні    
прислівники    22
1.3.2 Займенникові прислівники    26
1.4 Обставинні прислівники – ядро прислівника як самостійної частини мови    30
1.4.1 Семантична диференціація обставинних    
прислівників в українській мові    31
1.4.1.1 Обставинні прислівники зі значенням місця    
та напрямку    31
1.4.1.2 Обставинні прислівники часу    34
1.4.1.3 Обставинні прислівники причини    38
1.4.1.4 Обставинні прислівники мети    43
1.4.1.5 Обставинні прислівники умови    44
1.4.1.6 Прислівники з допустовим значенням    45
1.5 Означальні прислівники як окремий    
семантико-синтаксичний розряд    46
1.5.1 Якісно-означальні прислівники    47
1.5.2 Прислівники міри й ступеня    50
1.5.3 Означальні просторові прислівники    55
1.5.4 Означальні часові прислівники    56
1.5.5 Якісно-відносні прислівники    57
1.6 Прислівники способу дії як проміжний    
семантико-синтаксичний розряд між означальними    
та обставинними прислівниками    59
1.7 Семантико-синтаксичний розряд модальних    
прислівників у зв’язках з обставинними та означальними прислівниками    68
1.8 Проблема статусу та місця предикативних прислівників    
у сучасному мовознавстві    75
1.9 Дієприслівники як віддієслівні прислівники    
морфологічного та семантичного ступенів адвербіалізації    81
1.10 Компаративні і суперлативні прислівники    88
1.10.1 Міжрівневий характер категорії ступенів    
порівняння та її структура    88
1.10.2 Склад компаративних і суперлативних    
прислівників в українській мові    96


РОЗДІЛ 2.   
ВЛАСНЕ-ПРИСЛІВНИКОВІ СИНТАКСИЧНІ ПОЗИЦІЇ    100

2.1 Детермінанти як компоненти з обставинною семантикою    
в сучасному мовознавстві    100
2.1.1 Позиція детермінанта як типова    
формально-синтаксична позиція обставинних прислівників    104
2.1.1.1 Прислівникова реалізація просторових    
детермінантів    104
2.1.1.2 Прислівники у функції часових детермінантних другорядних членів речення    106
2.1.1.3 Прислівникові детермінантні другорядні члени    
речення причинової семантики    110
2.1.1.4 Прислівники в ролі детермінантних другорядних    
членів речення цільової семантики    112
2.1.1.5 Прислівникові детермінантні другорядні члени    
речення як виразники умовних відношень    112
2.1.1.6 Прислівникова експлікація детермінантів    
зі значенням допустовості    113
2.1.2 Детермінантна функція означальних прислівників    
з обставинними значеннями    114
2.1.3 Особливості вияву детермінантної функції    
модальних прислівників    115
2.1.4 Неозначені обставинні прислівники як детермінантні    
другорядні члени речення з обставинно-модальними    
значеннями    119
2.1.5 Дієприслівник як детермінантний другорядний    
член речення    122
2.1.5.1 Проблема синтаксичного статусу дієприслівника    
в сучасному мовознавстві    122
2.1.5.2 Семантико-синтаксичні типи дієприслівникових детермінантів    124
2.2 Позиція керованого другорядного члена речення    
обставинних прислівників місця при дієсловах    
локативного стану    131
2.3 Позиція керованого другорядного члена речення    
обставинних прислівників місця і напрямку при дієсловах    
руху та переміщення    134
2.4 Формально-синтаксичні позиції означальних прислівників    137
2.4.1 Позиція придієслівного некерованого другорядного    
члена речення як спеціалізована формально-синтаксична    
позиція якісно-означальних прислівників    137
2.4.2 Позиція прислівного другорядного члена речення    
якісно-відносних означальних прислівників    140
2.4.3 Позиція придієслівного керованого другорядного    
члена речення означальних просторових прислівників    141
2.4.4 Прислівна позиція некерованого другорядного    
члена прислівників способу дії    143
2.4.5 Семантико-синтаксичні вияви прислівників міри    
й ступеня в позиції прислівного некерованого другорядного    
члена речення    144

РОЗДІЛ 3.   
ВТОРИННІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СИНТАКСИЧНІ СФЕРИ НЕСТУПЕНЬОВАНИХ ПРИСЛІВНИКІВ    152

3.1 Формально-синтаксична позиція присудка означальних, модальних та прислівників способу дії у двоскладних неелементарних реченнях    152
3.1.1 Особливості вживання прислівників у ролі    
прислівникового складеного присудка двоскладних речень    
з інфінітивним підметом    154
3.1.2 Специфіка двоскладних речень із прислівниковим    
складеним присудком та іменниковим підметом    157
3.1.3 Семантико-синтаксична структура двоскладних    
речень із прислівниковим складеним присудком    
та займенниковим підметом    159
3.2 Означальні прислівники в ролі головного члена    
односкладного речення    162
3.2.1 Прислівникова експлікація головного члена    
односкладного речення зі значенням зовнішнього стану    163
3.2.2 Прислівникове вираження головного члена    
односкладного речення зі значенням внутрішнього стану    170
3.3 Присубстантивна позиція обставинних прислівників    
та прислівників способу дії в неелементарних реченнях    175
3.4 Транспозиція означальних, обставинних та прислівників    
способу дії у сферу вираження модальних значень    180
3.5 Функціональна сфера прислівників міри й ступеня    
як вторинна сфера якісно-означальних прислівників    
та прислівників способу дії    183
3.6 Позиція підмета як найпериферійніша вторинна    
формально-синтаксична позиція прислівника в реченні    188
3.7 Обставинні та означальні прислівники у функціональних    
сферах нечастиномовних класів одиниць    191
3.7.1 Прийменникова сфера як найтиповіша нечастиномовна    
сфера обставинних та означальних прислівників    191
3.7.2 Уживання прислівників у функції часток    198
3.7.3 Прислівники в ролі вигукових слів-речень    200
3.7.4 Сполучникова функція як периферійна вторинна    
функція обставинних та означальних прислівників    202


РОЗДІЛ 4.   
ЗОНИ СИНТАКСИЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ    
ПРИСЛІВНИКОВИХ КОМПАРАТИВІВ І СУПЕРЛАТИВІВ    205

4.1 Первинні формально-синтаксичні функції    
компаративних і суперлативних означальних прислівників    205
4.1.1 Придієслівна позиція некерованого другорядного    
члена речення прислівникових компаративів і суперлативів    
з первинною якісно-означальною семантикою    206
4.1.2 Компаративні і суперлативні прислівники міри    
й ступеня в позиції прислівного некерованого другорядного    
члена речення    213
4.1.3 Синтаксичні функції ступеньованих означальних    
прислівників з первинною просторовою семантикою    217
4.1.3.1 Формально-синтаксична функція придієслівного керованого другорядного члена речення    219
4.1.3.2 Формально-синтаксична функція    
детермінантного другорядного члена речення    223
4.1.4 Детермінантна функція означальних    
прислівникових компаративів і суперлативів    
з первинним часовим значенням    225
4.2 Вторинні формально-синтаксичні функції компаративних    
і суперлативних означальних прислівників    229
4.2.1 Функція прислівникового складеного    
присудка компаративних і суперлативних означальних    
прислівників    232
4.2.1.1 Компаративи і суперлативи якісно-означальних прислівників як виразники прислівникового    
складеного присудка двоскладного речення    
з інфінітивним підметом    234
4.2.1.2 Компаративи і суперлативи якісно-означальних прислівників у ролі прислівникового складеного    
присудка двоскладного речення з іменниковим підметом    242
4.2.1.3 Компаративи і суперлативи прислівників міри    
й ступеня та означальних просторових і часових    
прислівників у присудковій позиції двоскладного речення    246
4.2.2 Функція головного члена односкладного речення    
компаративних і суперлативних означальних прислівників    248
4.2.3 Детермінантна функція прислівникових    
модальних компаративів і суперлативів як вторинна    
формально-синтаксична функція якісно-означальних    
прислівників    252
4.2.4 Прийменникові сфери прислівникових компаративів    255
4.2.4.1 Препозиціоналізація компаративних    
прислівників міри й ступеня    259
4.2.4.2 Препозиціоналізація компаративних    
означальних просторових прислівників    263
4.2.4.3 Препозиціоналізація компаративних    
означальних часових прислівників    266
4.2.4.4 Препозиціоналізація компаративних    
якісно-означальних прислівників    270

ВИСНОВКИ    273
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    279
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    314
Художня література    314
Наукові тексти    321
Періодичні видання    323
ДОДАТОК А    324
ДОДАТОК Б    325

 

burago

Бураго Дмитро Сергійович

член національної спілки письменників України, поет, кандидат філологічних наук, видавець.

burago@list.ru

kaz-news.ru | ekhut.ru | omsk-media.ru | samara-press.ru | ufa-press.ru